Атланта з паралелепіпедів
Відкриту карту світу малюють волонтери. Біля аеропортів вони ретельно обводять, де стоїть кожна будівля, але висоту заповнюють одиниці. В Атланті, найзавантаженішому аеропорту світу, її мала лише диспетчерська вежа, а всі термінали виходили однаково високими паралелепіпедами.
Платні дані розв’язали б це швидко, але зробили б нас залежними від чужого сервісу. Тому діє просте правило: що можемо збудувати самі, будуємо самі. Контури беремо з відкритої карти. Висоти й форми дахів — з повітряного лазерного сканування, лідару: літак пролітає над місцевістю й вимірює її лазером точка за точкою, тож видно, на якій висоті кожен дах і де він заламується. Чимало країн публікують такі дані вільно, серед них США, Нідерланди, Швейцарія, Франція, Англія чи Іспанія, і де вони в нас є, ми ними користуємося. Кольори дахів зчитуємо з вільно доступних супутникових знімків.
Наостанок настає черга фотографій справжніх будівель, і вони вирішують решту: форму, якої скан не покаже, колір фасаду, де йдуть вікна, що стоїть під дахом. Багаторівневий термінал отримує свої уступи, ангар — заокруглений дах, лише якщо він справді його має. Що карта вже знає правильно, лишається як є; ми доповнюємо те, чого бракує, і переписуємо лише там, де карта помиляється більше ніж на кілька метрів. А де числа немає звідки взяти, це наша оцінка, і так вона й позначена.
Одна дрібниця, яку ви побачите на секунду: доки будівлі аеропорту завантажуються, на їхньому місці стоять звичайні кубики. Вони не сліпучо-білі, а приглушено-сірі. Ми виміряли, наскільки світлим є готовий аеропорт згори, і дали кубикам ту саму яскравість, щоб сцена не блимнула, коли прибудуть справжні будівлі.
Кожна вежа інша
Диспетчерська вежа — найвища споруда аеропорту, і жодні дві не однакові. Атлантська має 121 метр, і коли її відкрили 2006 року, вона була найвищою в Північній Америці. Лос-анджелеська 1996 року має під кабіною темний блок на білих опорах — стилізовану пальму. Денверська — майже сто метрів заввишки, з темною кабіною й білим радомом угорі.
На відкритій карті вежа зазвичай лише контур, тож у 3D з неї виростав звичайний стовп. До 4 жовтня власну модель мали 199 веж у 186 аеропортах, збудовану за фотографіями й опублікованими розмірами: стовбур, поверхи під кабіною, засклена кабіна й радом. Скло суцільне й темне, як і на наших літаках. Уночі кабіна світиться теплим світлом цілу ніч, а на вершині горить червоний загороджувальний вогонь, як на високих спорудах довкола справжніх аеропортів.
Theme Building отримав арки
Деякі споруди з контуру не прочитаєш. Theme Building у Лос-Анджелесі — це дві перехрещені параболічні арки над літаючою тарілкою, заввишки 41 метр, а з карти він виходив звичайним циліндром. TWA Flight Center у JFK, твір Ееро Сааринена, утворюють чотири бетонні оболонки, що здіймаються, мов крила, до 23 метрів, а карта мала з нього пласку плиту у формі птаха. Сьогодні обидві споруди мають справжню форму за фотографіями й опублікованими розмірами.
Термінал у Денвері отримав шатровий дах із 34 вершинами у двох рядах по сімнадцять, Terminal 5 у Heathrow — своє єдине склепіння завдовжки 396 і заввишки 40 метрів. Поруч із Theme Building Tom Bradley International Terminal отримав дах зі склепінчастих хвиль, кожна з яких здіймається вздовж зали й закінчується заскленим уступом до наступної. Наприкінці вересня власну модель мали 49 знакових споруд у 34 аеропортах, а стіни й дахи в них у кольорах навколишніх будівель, тож знакова споруда посеред аеропорту не кричить.
Намети в Джидді
Hajj Terminal в аеропорту Джидди — це поле з 210 наметів із тканини пісочного кольору на високих пілонах, у двох половинах, що працює з 1981 року. Під ними затінена площа, де паломники дорогою до Мекки чекають на автобуси. Відкрита карта має лише контури обох половин, тож у нашому 3D довго висіло біле вітрило над порожнім майданчиком, а телетрапи закінчувалися в повітрі.
Що справді стоїть під тканиною, ми шукали в опублікованому описі проєкту й на фотографіях. Більша частина площі — справді відкрита площа з крамницями й лавами. Закриті будівлі з кондиціюванням стоять лише під крайнім рядом наметів, уздовж перону, і телетрапи на відкритій карті закінчуються точно на цьому краю. Фото з боку літаків показує суцільну двоповерхову будівлю зі смугами вікон, фото з площі — відступлений за колони перший поверх, виступний другий і білий фасад із зеленими панелями. Так ми її тепер і малюємо, а тканина має бежевий колір із фотографій, а не білий.
Західна половина будівлі не отримала. Перон у неї з’явився лише 2009 року, і на фотографіях її край біля стоянок відкритий, з парканом і краєвидом через усю площу. Чого не можна вичитати ні з фотографій, ні з опису, ми не вигадуємо. Глибина й висота будівлі — наша оцінка за масштабом навколишніх веж, і як оцінку ми їх і позначаємо. Низькі павільйони на площі на фотографіях є, але ніде не сказано, де саме вони стоять, тож поки ми їх не малюємо.
Термінал у Денвері має шатровий дах із 34 вершинами. У нашому 3D їх усі 34.