Інша мережа
Пасажирський літак повідомляє свою позицію через ADS-B, і його чує будь-яка антена поблизу. Планер здебільшого мовчить. Транспондер з ADS-B коштує тисячі євро, важить і бере струм з акумулятора, якого має вистачити на цілий день у терміках, а обов’язковий він лише в частині повітряного простору. Тому планеристи літають із FLARM — коробочкою, яка приблизно раз на секунду передає свою позицію й напрямок польоту, щоб два планери, що кружляють в одному терміку, бачили один одного й не зіткнулися.
Ті самі повідомлення ловить Open Glider Network — мережа наземних приймачів, які волонтери ставлять переважно на планерних летовищах. Це інша мережа, не наша, і жодна її позиція не входить у жодне число про нашу мережу. Дані відкриті за ліцензією ODbL, і map.flights малює їх у шарі «Планери й мала авіація». За ними ж працює шар «Малі летовища», де крапка біля майданчика каже, що з нього сьогодні літали.
Планеризм — спорт вихідного дня, і в даних це видно з першого погляду. У суботу, 3 жовтня, через OGN надійшло понад одинадцять тисяч польотів планерів із 641 майданчика. У понеділок, 5 жовтня, — трохи більше тисячі.
Кожен пристрій має запис у реєстрі OGN, де власник сам вирішує, чи можна його будь-кому показувати і чи може біля нього з’явитися реєстрація. Хто вимкнув відстеження, того на нашій карті немає взагалі. Хто не дозволив ідентифікацію, той лише анонімна позначка, яка щодня змінюється, — і так само ми поводимося з машиною, якої в реєстрі немає: відсутність запису — ще не згода. Через 24 години позиції з OGN зникають з карти, зі сторінок польотів і з нашого API.
Ми подумали й про відлуння. Приймачі OGN пересилають і ADS-B, тож спершу в шарі планерів з’являлися копії пасажирських літаків, які карта вже малює. 9 вересня над Європою такими були 564 з 731 цілі шару. Сьогодні машини, яку чує наш ADS-B, у шарі планерів немає зовсім.
Білий склопластик
Ще на початку жовтня 3D-режим малював планер як звичайний легкий літак: із гвинтом у носі, підкосами під крилом і неприбирним шасі. Справжній планер виглядає зовсім інакше. Фюзеляж за кабіною звужується майже в жердину, крила завдовжки від п’ятнадцяти до вісімнадцяти метрів і тонкі, як дошка, хвіст здебільшого Т-подібний, а під фюзеляжем одне-єдине колесо.
Тепер він має власну форму. За вільно ліцензованими кресленнями й фото з обох боків ми збудували ASK 21 — планер, що найчастіше літає в даних OGN, старший ASK 13 із дерева, сталевих труб і полотна, одномісні LS4 і Discus та два мотопланери, які вміють злітати самі, — SF 25 Falke і Super Dimona. Тип ми беремо з реєстру OGN, а в ADS-B — із коду типу; планер, про який відомо лише те, що це планер, отримує узагальнену двомісну машину з розмахом вісімнадцять метрів.
Усі вони білі, і це не лінь. Сучасні планери роблять зі склопластику та смоли, яка на пекучому сонці м’якне. Темний фюзеляж улітку на летовищі розпікся б, білий — ні. Трохи кольору мають хіба що законцівки крил і ніс.
На землі планер рівно не стоїть. На одному колесі він не втримається, тож лежить, спершись на законцівку одного крила. Наш теж: кут ми обчислюємо з форми кожного типу, тож ASK 21 нахиляється на дев’ять градусів, а ASK 13 — на одинадцять. На яке крило він лягає, для кожної машини задано жорстко, щоб він не перевалювався на інший бік щоразу, коли ви глянете на нього знову.
На старті поруч із планером біжить помічник і тримає крило горизонтально, доки планер не набере швидкості. Наша модель на розбігу вирівнюється так само плавно. Falke і Dimona мають по два колеса й стоять рівно, як справжні.
Фал
Більшість планерів піднімається в повітря за літаком-буксирувальником. Він тягне їх на фалі завдовжки кілька десятків метрів на висоту від чотирьохсот до шестисот метрів, де пілот планера відчіплюється. У даних же це два повітряні судна, дві точки й нічого між ними. Фал нам доводиться домальовувати самим.
Буксировку ми впізнаємо з того, як летять обидві машини: планер і літак із мотором впритул один за одним, одним курсом і з однією швидкістю, обидва набирають висоту. Між ними ми натягуємо фал справжньої довжини й малюємо обидві машини в один і той самий момент, тож фал ніколи не обривається в повітрі.
Фал — не жердина. Поки буксирувальник тягне, він натягнутий і майже прямий. Коли планер наздоганяє буксирувальник, фал слабне, провисає й хвилюється, як і в житті, де це момент, якого пілот планера боїться: провислий фал може різко натягнутися. Після відчеплення вільний кінець із кільцем падає під буксирувальник, той ще якийсь час тягне його за собою, а потім фал зникає весь одразу, без згасання.
Літаки при цьому нахиляються. У віражі обидві машини лягають у крен так, як вимагають їхня швидкість і те, наскільки швидко вони повертають, а планер за буксирувальником нахиляється трохи пізніше — коли фал затягне його у віраж. На буксирі крени лишаються невеликими. Сам у терміку планер лягає набагато глибше, понад сорок градусів, і кружляє.
Із планером з OGN показати це складніше: його позиція надходить лише раз на кілька секунд. Кружляння все одно видно — просто ми складаємо його з рідших точок.
Ми подумали й про те, коли фал не малювати. Два планери, що кружляють поруч в одному терміку, — це не буксировка. Два літаки з мотором у строю — теж ні, не кажучи вже про планери, які стоять пліч-о-пліч на траві перед стартом. А коли планер злітає на лебідці, другого повітряного судна в даних немає, а отже, немає й фала.
Після посадки
Планерист сідає, закочує планер в ангар і ввечері хоче подивитися, як злітав. Тому кожен політ планера з OGN має на map.flights власну сторінку. Вона відкривається з журналу польотів летовища, з планера на карті або за посиланням, яке пілоти пересилають одне одному.
Сторінка показує трек на карті й у 3D над його летовищем — із завісою до землі, розфарбованою за тим, як планер набирав висоту, а на початку ще й із треком буксирувальника, коли він теж є в даних. Вона визначає, як планер піднявся в повітря: за буксирувальником, на лебідці чи сам, на моторі. Кожен термік має номер, середній підйом, набір висоти й кількість витків, а з того, як вітер зносив терміки, ми обчислюємо, звідки й наскільки сильно дуло на різних висотах. Переходи між терміками показують, якої якості планер справді досяг.
Нижче — що вдалося і що можна було зробити краще: при кожному рядку число, а ще наскільки ми впевнені й чому. Де в повітрі було більше планерів, сторінка покаже, як тримало і їх, завжди анонімно. А через 24 години вона зникає разом із позиціями з OGN.
Після відчеплення наш фал не зникає одразу. Вільний кінець із кільцем ще якийсь час майорить за буксирувальником, як над справжнім летовищем.