Телеграма, яку ніхто не викидає
Метеостанція аеропорту щопівгодини або щогодини видає METAR, і читається він як телеграма: «+TSRA» — сильна гроза з дощем, «-SN BR OVC008» — слабкий сніг, серпанок і суцільна хмарність на восьмистах футах. Пілоти читають його перед кожним заходом на посадку. Більшість сервісів відстеження рейсів показують останній і забувають його тієї миті, коли надходить наступний.
Ми їх зберігаємо. Кожне зведення з кожного аеропорту, який його видає, з 11 серпня, і нічого не видаляємо. Станом на 5 жовтня це було 11,7 мільйона зведень із 5 748 метеостанцій, і лише того дня їх надіслали 5 589. До цього додаються прогнози — понад пів мільйона з 3 209 аеропортів.
З цього складається сторінка погоди аеропорту. Вона починається з теперішнього: температура, небо одним реченням і те, чи зараз літають за видимістю, чи за приладами. Потім вона дивиться назад — на день, тиждень, чотирнадцять днів чи місяць. Температура й точка роси як крива, що там, де зведення бракує, переривається, а не перекидає через прогалину лінію. Роза вітрів: звідки дуло найчастіше і як сильно. І календар, де кожна клітинка — одна година, забарвлена за умовами польоту: від зеленого за ясної погоди до фіолетового в тумані, крізь який смугу ледь видно. Година без зведення лишається порожньою. Зеленим вона не зафарбується.
До кожного дня додано частку затриманих вильотів того самого дня, а поруч — просте речення, що зв’язок не є причиною. Іноді туман і затримки збігаються день у день, іноді найгірший день місяця був цілком вчасним. Біля найгіршого дня вікна є кнопка, яка відкриває карту й відтворює рух таким, яким він тоді був. А хто хоче сирий матеріал, завантажить усі зведення вікна таблицею.
Хмари, які там справді є
Над 3D-аеропортом пливуть хмари, і не будь-які, а ті, що справді над ним є. Зведення каже, яку частку неба вкрито і на якій висоті лежить нижня межа, тож «SCT035» перетворюється на розсіяну хмарність із нижньою межею 3 500 футів над аеропортом. Куди станція не бачить — довкола й вище, — прогностична модель GFS доповнює, де хмарність густішає, а де розривається, і чи є над усім цим ще й перисті хмари. Ясного неба зі зведення модель ніколи не перебиває.
Кожен вид має свій вигляд. Купчасті з пласкою основою точно на нижній межі й верхівкою, як цвітна капуста, при суцільній хмарності — низький сірий шар шаруватих, у середньому ярусі — «баранці» й сіруваті пласти, високо — тонкі волокна перистих. Яку частку неба вкрито, вирішує решту: кілька самотніх хмар, групи й ряди з блакитними просвітами, поле з розривами чи суцільний шар. Коли зведення повідомляє про потужно-купчасті чи грозові хмари, вони виростають угору й темніють.
Світло ми беремо від справжнього Сонця над аеропортом. Удень білі верхівки й затінені основи, на заході сонця — помаранчеве й рожеве, а високі перисті хмари світяться ще якийсь час після того, як низькі посіріли, бо сонце до них іще дістає. Вітер шикує хмари в ряди за вітром, а їхні тіні біжать через аеропорт.
Щоб їх бачити, потрібне небо, тож камеру можна нахилити майже до обрію. За найкрутішого нахилу близько третини кадру — небо, а аеропорт лишається внизу. Хмари при цьому не сміють закривати те, заради чого ви дивитеся. Літак завжди видно повністю, навіть у хмарі. Коли ви дивитеся згори на низький суцільний шар, він розкривається довкола точки погляду, а вдалину тягнеться далі. Купчаста хмара, що стала б між камерою й аеропортом, розтає. На найслабших пристроях хмари не малюються взагалі, щоб сцена не смикалася. І одне чесне речення, яке каже й сама сцена: висота, покриття, вид і світло відповідають зведенню, але форма кожної окремої хмари — ілюстрація.
Дощ, сніг і мокрий асфальт
Сцена читає зведення аеропорту щохвилини, і коли погода змінюється, переходить у неї плавно, а не стрибком. Дощ падає тонкими рисками, нахиленими вітром, мряка — дрібніше, сніг — повільно гойдливими пластівцями, град — дрібними яскравими кульками. Під снігом біліють трава, краєвид і дахи, але смуги й місця стоянки лишаються темними, бо в справжньому аеропорту їх хтось розчищає.
Сцена пам’ятає й те, що вже скінчилося. Після дощу поверхні ще якийсь час лишаються темними й блискучими, а вночі вогні смуг, щогл і літаків на землі розтягуються на них у довгі відблиски. Якщо нещодавно падав сніг і відтоді не було відлиги, краєвид лишається білим навіть під ясним небом. Снігового покриву й мокрості смуги ми не вимірюємо, і сцена каже про це прямо.
Туман густішає до обрію й рідшає біля камери, і навіть у густому тумані літаки й смуги лишаються читабельними. Гроза затемнює світло й вимикає тіні від сонця, а вночі просвічує хмари низько біля обрію — щонайбільше раз на секунду й ніколи спалахом на весь екран. Правила доступності дозволяють три, ми тримаємося одного. Довкола аеропорту на землі лежить справжній радарний знімок опадів: виміряне зображення, ніколи не оцінка моделі.
Коли ви вмикаєте відтворення минулого, разом із ним повертається й погода. Сцена бере зведення, яке діяло тієї хвилини, разом із тиском, за яким виправляють висоти літаків. Коли зведення бракувало, вона переходить на нейтральну погоду й каже про це, а не вигадує якусь.
Той самий радар є й на пласкій карті — як шар, який можна ввімкнути. У Європі та США це справжній радарний знімок, що оновлюється кожні п’ять хвилин. Куди радари не дістають, над океанами, його заступає прогностична модель — приглушена й окремо підписана, бо радар вимірює, а модель обчислює, і злитися в одне зображення вони не сміють. До того ж радар бачить і речі, що не є дощем, — комах чи турбулентність ясного вечора, тож поодинокі відлуння над Європою там, де небо ясне, ми не показуємо.
Від вітровказу до двох тисяч футів
Те саме зведення несе й вітер, і його показує вітровказ біля смуги. Пілот одним поглядом зчитує з нього напрямок і силу. Справжній вітровказ — це конус із п’ятьма смугами, що чергуються; він наповнюється приблизно на одну смугу на кожні три вузли, а за п’ятнадцяти стоїть напнутий.
Наш робить те саме. Він наповнюється від гирла, наповнена передня частина дивиться майже горизонтально, а обвисла решта звисає й ламається точно там, куди дійшло наповнення. У поривах він пульсує між середнім вітром і поривом, за змінного вітру повільно гойдається в повідомленому діапазоні, у безвітря звисає мляво, а вночі підсвічений. Вітровкази стоять там, де їх нанесено на карту. Де на карті його немає, ми його не вигадуємо.
Наприкінці зведення часом з’являється коротка група, яку звичайний читач пропускає: «WS R28L» — зсув вітру на смузі 28L. Зсув вітру — це раптова зміна напрямку чи сили вітру на короткій відстані. На крейсерській висоті літак відбудеться легким погойдуванням. Але на заході на посадку він летить повільно й лише кілька десятків метрів над землею, і коли зустрічний вітер за кілька секунд обертається на попутний, він втрачає швидкість і висоту саме там, де має на це найменше місця. Пілоти дізнаються про нього від екіпажу попереду, від вежі або від систем довкола деяких смуг, і щойно про нього повідомляють, станція дописує його в кінець METAR. Прогноз TAF уміє оголосити його заздалегідь: «WS020/21045KT» означає вітер із 210° зі швидкістю 45 вузлів на двох тисячах футів над землею.
На сторінці погоди кожного аеропорту, на сайті й у застосунку, картка каже, для якої смуги повідомляють зсув, відколи безперервно і наскільки давнє останнє зведення. Попередження п’ятдесятихвилинної давності — інша інформація, ніж те, що надійшло щойно. З прогнозу ми виписуємо кожен відрізок окремо з висотою й вітром, а біля висоти прямо стоїть «над землею», бо висоти літаків на карті — над рівнем моря, а в Денвері це різниця понад півтора кілометра. День зі зсувом отримує позначку в календарі. Чого зведення не несе — ні причини, ні сили, — ми не вгадуємо. А коли нічого не з’являється, картка не каже, що було тихо, а лише що зсуву ніхто не повідомляв.
За тридцять днів до 5 жовтня зсув вітру в METAR повідомляли 177 аеропортів. З великим відривом найчастіше — Тенерифе-Південь, за ним Тайбей, Москва-Домодєдово, Лісабон, Антананаріву й Маскат. У прогнозі він був у 333 аеропортів, і всі, крім одного, лежать у США, Канаді, на Алясці чи на Гаваях. Цей один — аеродром Мак-Мердо в Антарктиді.
Година без зведення погоди лишається в календарі порожнім квадратиком. Потихеньку зеленим вона не зафарбується.