Новини, яких ніхто не оголошував
Авіакомпанії планують розклади на місяці вперед і оголошують новий маршрут прес-релізом, зазвичай перед самим першим рейсом. Про повернення до аеропорту вильоту чи посадку деінде прес-реліз не виходить узагалі. Ми бачимо і те, й інше. Коли літаки тиждень за тижнем починають літати з Лос-Анджелеса до Боготи, з’являється новина: новий маршрут — із днем першого рейсу, з тим, як часто літають і хто літає, і з посиланням на живе сполучення.
Найважче — не знайти нові маршрути, а не знайти хибних. Наприкінці серпня дані за два тижні показали понад дев’ять тисяч пар аеропортів із «найпершим» рейсом. Після перевірки залишилася 61. Поодинокий чартер чи літак, що повертається з техобслуговування, — це не новина.
За два тижні до 29 вересня наші дані показали 42 нові маршрути.
Повернення, запасні аеродроми і 7700
У сирих даних щодня близько восьми тисяч рейсів сідають не там, куди, здавалося, летіли. Майже все це шум: проміжна посадка, хибно вгаданий пункт призначення, навчальне коло. Після перевірок лишається близько тридцяти на день. Повернень до аеропорту вильоту — ще приблизно десять.
Так само обережно ми поводимося з кодами лиха. Екіпаж виставляє на відповідачі 7700 за загальної аварійної ситуації і 7600, коли відмовляє радіо, і літак спалахує на екранах усіх диспетчерів у зоні. Більшість таких рейсів закінчується звичайною посадкою. Код ми записуємо лише тоді, коли він тримається кілька повідомлень поспіль, бо одне-єдине мигнення зробило б зі здорового рейсу аварійний.
А причину ми ніколи не вгадуємо. При кожному записі стоїть: коли, де й як довго. До відходу на запасний додаємо погоду в запланованому пункті призначення на той момент — як спостереження, не як пояснення. Кружляння в зоні очікування ми не намагаємося розпізнати взагалі: у даних воно виглядає точнісінько як обхід грози.
Кожна новина — з погляду аеропорту
Надходять і прес-релізи — від аеропортів і перевізників з усього світу. Стартовий список налічував 42 перевірені джерела, і кожне запускається, лише коли його вмикає людина. Якщо сайт каже, що не хоче, щоб його читали автоматично, ми віримо йому на слово.
Кожна новина потребує дати, перш ніж піти далі. Старі новини відпадають, так само як усе, що не вдається датувати. Той самий реліз, виданий іншою мовою, ми розпізнаємо як копію, а про що вже писали, вдруге не напишемо.
Редакція map.flights відбирає те, що цікавить пасажирів і споттерів, і більшість новин прив’язує до конкретного місця: аеропорту, перевізника чи типу літака. Звідти й кут зору. Новина про Остраву отримує цифри Острави й посилання на її живе табло, новина про SAS — посилання на його флот. Ніщо не пишеться з погляду Праги лише тому, що ми там базуємося. Де можна, додаємо, що мережа сама бачила в цьому аеропорту чи в цього перевізника.
Фото з джерела ми не беремо ніколи — новина про аеропорт отримує наше власне фото цього аеропорту. А під текстом стоїть перелік джерел із назвою, посиланням і датою публікації, тож кожен може перевірити, звідки яке речення.
Останнє слово — за людиною
Кожна чернетка проходить редакційну перевірку: факти проти тексту джерела, дати, імена й числа. Потім її читає людина, і оприлюднення — її рішення. Залишається те, що змінює подорож або день біля паркану: новий маршрут, рейс, що повертається, новий літак на стоянці.
Потім новина виходить усіма тринадцятьма мовами сайту. Коли оприлюднену новину виправляють, переклади знімаються й пишуться заново, бо застарілий переклад стверджував би те, чого оригінал уже не каже.
Про повернення до аеропорту вильоту прес-релізу не випускає ніхто. Від початку вересня наша мережа бачила їх разом із відходами на запасний і кодами лиха понад півтори тисячі.