Сайту в телефоні замало
map.flights працює в браузері будь-якого телефона, і все ж є речі, які вміє лише застосунок. Він повідомить, що літак, за яким ви стежите, щойно злетів. А в режимі «Наді мною» досить підняти телефон до неба: компас покаже, в якому напрямку і як далеко кожен літак, камера за бажанням підпише їх просто на зображенні, а вигляд «Остання година» покаже, що тут пролетіло ще до того, як ви взагалі дістали телефон.
Компас у телефоні магнітний, а магнітна північ — не справжня. Різниця змінюється з місцем: у Центральній Європі це кілька градусів, на півночі Канади — запросто понад двадцять. Застосунок бере напрямок на справжню північ, а коли телефон його не дає, каже про це. Коли компас збитий, порадить описати телефоном у повітрі лежачу вісімку.
Місцеперебування при цьому лишається в телефоні. Напрямки обчислюються просто в ньому, а на сервер іде лише запит про околиці, округлений приблизно до ста метрів. Застосунок каже про це прямо в запиті, ще до того, як попросить дозвіл.
Фотографів потішать транзити. Сонце й Місяць мають на небі діаметр близько пів градуса, і пасажирський літак перетинає їхній диск за частку секунди. Сайт і застосунок із живих позицій обчислюють, який літак у найближчі десять хвилин перетне диск так, як його бачите саме ви. Прогноз — пряма лінія: літак, що поверне чи почне знижуватися, його скасовує, а висота, яку літак повідомляє, точна лише настільки, що на двадцяти кілометрах дає похибку завбільшки з диск. Тому список показує й тісні проходи повз, а куди навести об’єктив, вирішує фотограф.


Посадковий талон у телефоні
Штрихкод на посадковому талоні відповідає одному світовому стандарту. Він містить ім’я пасажира, код бронювання, звідки й куди, перевізника, номер рейсу, місце й день вильоту. Але день — лише як порядковий номер дня в році, взагалі без року: 17 червня — це день 168.
Застосунок зчитує код камерою просто в телефоні й сам дораховує рік, бо талон майже завжди на найближчий такий день. Ім’я лишається в телефоні, код бронювання не зберігається взагалі, а на сервер ідуть лише перевізник, номер рейсу й аеропорт.
А тоді найкраще. Літак, який вас повезе, здебільшого ще десь летить як інший рейс. Коли ми його знаходимо, застосунок над картою показує, що ваш літак саме летить з Амстердама до Праги, разом з оцінкою часу посадки. Чи встигне він на ваш виліт, не каже: це була б здогадка, а не вимірювання.
Усе під великим пальцем
Із сайту майже нічого не можна перенести просто так. Кнопки зі стрілками мають сенс із мишею, у телефоні вони нікому не потрібні. Панель рейсу йде за пальцем і лишається там, де ви її відпустите, аркуші закриваються свайпом, перетягуванням часової шкали відтворення ви стрибаєте в часі, а дотик до карти призупиняє стеження за літаком.
Посилання із сайту відкриваються одразу в застосунку. У вересні застосунок кількома хвилями наздогнав сайт: місця для споттерів, аномалії рейсів, груповий режим до шести літаків, сполучення між містами й 3D-вигляд аеропорту.


Шматочок карти на чужому сайті
Споттери транслюють аеропорти на YouTube, аероклуби мають сайти, малі аеропорти не мають бюджету на власне табло. Замість реклами ми запропонували їм шматок карти: досить скопіювати кілька рядків із конфігуратора — і на сторінці з’являються живі літаки. Перший віджет існував 11 серпня, раніше, ніж сайт мав облікові записи. Наприкінці вересня їх було шість видів: карта, табло вильотів і прильотів, значок із кількістю літаків довкола, статус одного рейсу, картка станції та флот одного перевізника, у трьох темах.
Віджет живе на сайті, який нам не належить. Він не сміє його сповільнювати, ламати йому стилі чи збирати його відвідувачів. Тому він завантажується, лише коли читач до нього догортає, живе у власній рамці, де не дістає до вигляду сторінки-господаря, а на прихованій вкладці браузера ні про що не питає. Коли у відвідувача вимкнено JavaScript, на його місці лишається звичайне посилання на map.flights.
Табло показує час аеропорту навіть відвідувачеві з іншого континенту. Клацніть на літак — і його деталі відкриються просто у віджеті: на телефоні картка виїжджає знизу, один палець гортає сторінку, а два пальці рухають карту. Логотип у куті лишається, навіть коли господар приховує заголовок.


Атрибуцію джерел даних у віджеті вимкнути не можна. Ліцензії кажуть, що вона мусить мандрувати разом із даними, тож мандрує й на чужий сайт.

